Адреналін – це гормон стресу, який виробляється при збудженні та допомагає організму впоратися з екстремальними умовами. Він є основним лікарським засобом, що використовується при реанімації пацієнтів із серцево-легеневою недостатністю.
Коли серце зупиняється, адреналін допомагає порушити його та відновити нормальний ритм роботи. Дозування адреналіну визначається індивідуально та залежить від стану пацієнта.
Зазвичай, при реанімації вводиться доза адреналіну в діапазоні від 1 до 3 мікрограмів на кілограм маси тіла. Ця доза забезпечує достатній рівень адреналіну у крові, щоб відновити серцеву активність.
Однак важливо пам'ятати, що адреналін є потужним препаратом і має застосовуватись лише під контролем досвідченого медичного персоналу. Надто високе дозування адреналіну може спричинити серйозні побічні ефекти, тому важливо правильно визначити її необхідну дозу.
Вид реанімації | Дозування адреналіну |
---|---|
Внутрішньовенна реанімація | 1 мг кожні 3-5 хвилин |
Внутрішньом'язова реанімація | 2 мг кожні 3-5 хвилин |
Ендотрахеальна реанімація | 2-2.5 мг кожні 3-5 хвилин |
1. Адреналін: а) при електричній активності без пульсу/асистолії (ЕАБП/асистолія) – 1 мг кожні 3-5 хвилин внутрішньовенно; б) при ФР/ЖТ без пульсу адреналін вводиться лише після третього неефективного розряду електричної дефібриляції у дозі 1 мг.
Скільки адреналіну можна колоти?
Анафілактичний шок: вводити підшкірно або внутрішньом'язово 10 мкг/кг маси тіла (максимально – до 0,3 мг). При необхідності введення повторювати кожні 15 хвилин (до 3 разів).Бронхоспазм: вводити підшкірно 10 мкг/кг маси тіла (максимально – до 0,3 мг). Збережена копія
Скільки разів вводиться адреналін при СЛР?
Під час СЛР адреналін слід внутрішньовенно вводити в дозі 0,5-1,0 мг (для дорослих) у розчині 1 мг/мл або 1 мг/10 мл. Першу дозу вводять, не чекаючи на результати ЕКГ, повторно її вводять кожні 3-5 хв., Тому що дія адреналіну коротка.
Скільки потрібно вводити адреналіну?
Дорослим – по 0,2-0,75 мл, вищі дози для дорослих при підшкірному введенні: разова – 1 мл, добова – 5 мл. При нападі бронхіальної астми у дорослих – підшкірно по 0,3-0,7 мл; Дітям – по 0,1–0,5 мл; При зупинці серця – внутрішньосерцево 1 мл.